Він унікальний в тому, що собівартість цієї будівлі дорівнює середньостатистичній по Україні. Пасивний будинок з’явився в Івано-Франківську. Що це таке, для більшості читачів, можливо, буде загадкою, однак не для Миколи Яциновича. Іванофранківець довів, що енергоефективність – це не просто вікна, двері чи нові види палива. Думати про заощадження потрібно, облаштовуючи саму будівлю. А розпочалося все десять років тому…
«Я став цікавитися енергозбереженням, читав книжки, їздив в Австрію, аби подивитися на енергозберігаючі помешкання. Є така теорія пасивного будинку, вона полягає в тому, що якщо почати утеплювати будинок, то, відповідно, будуть зменшуватись тепловтрати. Але при певній товщині утеплення будинок стає теплим настільки, що зникає потреба в традиційній системі опалення з підведенням газової труби, котлом, батареями у кожній кімнаті. Отже, якщо повністю, по всій поверхні утеплити будинок шаром утеплювача завтовшки 25-35 см, то за середньої зимової температури мінус 5 градусів будівлю можна опалювати свічкою в кожній кімнаті… Тобто тепловтрати за рік із середньостатистичних 150-200 кВт год. на метр квадратний будівлі знижуються до 15-30 кВт год. на метр квадратний. Відповідно, використання котла можна скоротити в 10 разів», – робить розрахунки пан Микола.
Першу таку конструкцію спорудили німці. Історія пасивного будівництва починається в травні 1988 року, коли Вольфганг Фауст та Бо Адамсон поставили перед собою мету – визначити фактори, які б дозволили підвищити енергоефективність будівель, та встановити чіткі критерії енергозбереження. Спираючись на свої дослідження і з допомогою архітекторів Ботта і Ріддера, вони в 1991 році розпочали будівництво в Дармштадті (Німеччина) першого у світі пасивного будинку. Саме цей проект став прикладом будівництва майбутнього – Фауст та Адамсон звели високоефективний будинок з найвищим рівнем комфорту та мінімальним споживанням енергії. І сьогодні терасний будинок, де проживають чотири родини, підтверджує свою ефективність та потребує менше 15 кВт год/кв.м на рік вже чверть століття. А взагалі, в історії людства їх будували ще скандинави.
Несучим матеріалом є звичайна цегла і бетон, утеплювальним – газобетон і пінопласт. Родзинка, зазначає Микола Яцинович, полягає в тому, що в утепленні будинку немає тонких місць. Утеплене абсолютно все: двері, вікна, відкоси, стіни , дах. Товщина утеплення на стінах 25 см, даху – 30 см, підлоги – 20 см. Це у два з половиною рази перевищує українські державні норми будівництва але повністю відповідає сучасним австрійським чи шведським держстандартам будівництва.
«Це дає перевагу: будинок починає втрачати мало тепла, відповідно, його треба мало нагрівати. Ми по будинку більше зекономили на вартості газової труби та котла з батареями, аніж інвестували в систему утеплення. Собівартість такого будівництва дешевша від звичайного з 5-10 см утеплення, але в п’ять чи десять разів знижуються потреби в енергії. А відповідно, і у витратах. Такий собі будинок-термос. Якщо, до прикладу, ви набираєте в термос воду, вона охолоджується дуже повільно – два дні. Так само, якщо наш будинок нагріти і вимкнути опалення, він буде теплим ще тиждень-півтора через велику теплоємність наших цегляних стін та бетонної теплої підлоги. Більше того, влітку термос теж дозволяє не нагріватися будівлі вдень, а підтримувати прохолоду від нічного провітрювання», – проводить паралелі іванофранківець.
Система опалення в пасивному будинку все ж є. Однак вона мінімальна. Можна сказати, що вона схожа на електрочайник, який є у кожного з нас на кухні. Її потужність 4 кіловати. «Це два електротени по два кіловати кожен вартістю 130 грн. за штуку. Вони будуть нагрівати воду в теплій підлозі. У нас низькотемпературна (21-23 градуси) водяна тепла підлога по всій площі будинку подібна до звичайної (24-27 градусів). Ми не купували ніяких батарей, не підводили багато труб. У бетонну стяжку підлоги кинули трубу і нею будемо обігрівати. Тобто якщо для звичайного будинку система опалення обійдеться в 150-300 тисяч гривень, а то й більше, враховуючи підключення газових мереж, то ми вклалися у 50-70 тис. грн. плюс система примусової вентиляції 30 тис. грн., яка буде накачувати чисте фільтроване повітря та виконувати функції кондиціонера влітку. Це для будинку на 150 квадратів», – каже Микола Яцинович.
Особливості пасивного будинку:
надзвичайно високий рівень теплоізоляції;
добре ізольовані віконні рами та потрійне скління;
якісні дизайн та будівництво;
відсутність містків холоду;
герметична конструкція будівлі;
вентиляція з рекуперацією тепла.
Основні аргументи на користь пасивного будинку:
– високий рівень комфорту;
– чисте та свіже повітря в будівлі увесь рік;
– структура будівлі забезпечує відсутність у ній вогкості та цвілі;
– надзвичайно малі витрати енергоресурсів, що важливо з огляду на постійне зростання цін на енергоносії;
– зниження викидів вуглекислого газу.
Пасивний будинок – це та автономність, яку прагнуть отримати українці.
Лариса Фреїшин
