Яскраві барви, висока техніка виконання та сюжет, який зачаровує з першого погляду. Все це – про ікону «Коронування Богородиці», що зберігається в сакральній колекції Краєзнавчого музею. Прекрасне творіння невідомого автора дивує своє оригінальністю – схожу іконографію побачиш далеко не в кожному храмі. Похизуватися такими мистецькими зразками нечасто можуть і колекціонери. Тому й не дивно, що вишукана майстерність, з якою написаний образ, змушує повертатися до нього знову і знову, розглядаючи нові деталі та намагаючись осягнути всю глибину таланту художника.
То чим же особлива ікона? Найперше – сюжетом. «Коронування Богородиці» ілюструє момент, коли після успіння Діву Марію разом з тілом було взято на Небеса, і там її коронує Свята Трійця. Такий образ прославлення Богородиці є доволі незвичним, адже не зафіксований у затверджених церквою догматах. Тим не менше, ця тематика була доволі популярною серед митців. Коронування Марії зображували всесвітньо відомі художники Пітер Пауль Рубенс, Дієго Веласкес, Сандро Ботічеллі.
Окремої уваги заслуговує те, що сюжет коронування поєднаний із образом Новозавітної Трійці: Бог-Отець, Бог-Син і Святий Дух у вигляді голуба. Стосовно такого трактування є певні суперечності. Адже, як вчить церква, Бога ніхто не бачив, а тому зображувати Його на іконах не прийнято. Та все ж митці активно підтримували таку іконографічну традицію, показуючи Бога у вигляді старця. Зокрема, і народні художники в Україні. Дослідниця Марія Гелитович зазначає, що у XVIII столітті на теренах нашої держави з’являються нові сюжети, запозичені із західноєвропейського мистецтва. І серед них якраз – прославлення Мадонни. Водночас у роботах того періоду, незважаючи на значний часовий розрив, ще відчутний пізній вплив епохи Ренесансу, зокрема італійського художника П’єро делла Франческа, творчість якого вирізняється величністю образів, світлим колоритом та дотриманням правил перспективи.
Професіоналізм виконання та оригінальність ікони «Коронування Богородиці» викликають неабияке захоплення у фахівців. Автор проекту «Врятуймо скарби разом!», реставратор Валерій Твердохліб розповідає: «Це дуже красива ікона, одна з найкращих в українській іконографії. Вона надзвичайно рідкісна і цікава, виконана професійно, вишукано та енергетично. Неозброєним оком помітно високу майстерність, видно, що людина ретельно досліджувала процес. Вочевидь, автор навчався за кордоном. Адже відчувається саме європейська школа, зокрема італійська».
Ікону «Коронування Богородиці» дослідники датують XVIII століттям. Хто її автор, на жаль, невідомо. Так само оповите таємницею і походження святині. Дослідники припускають, що вона могла розміщуватись у центрі іконостасу в котромусь із храмів. Крім того, знатні люди колись замовляли такі вівтарні частини. Однак поки що це тільки здогади, і дослідження справжньої історії реліквії залишається грандіозним завданням для науковців.
Та яким би не було походження і минуле цієї святині, її подальша доля могла скластися по-різному. Твір віднайшли у фондах Краєзнавчого музею, і друге життя він отримав у рамках проекту «Врятуймо скарби разом!». Ікона була у жахливому стані, тому фахівці взялися за відновлення. Цей процес нелегкий та клопіткий. Однак професіоналам вдалося очистити твір від значних забруднень та шляхом виконання цілого комплексу реставраційних робіт показати його справжню красу. Нині реліквія зберігається у стінах Краєзнавчого музею і є невід’ємною частиною сакральної колекції. Разом із десятками інших ікон та скульптур цей твір був врятований від руйнування за підтримки меценатів та небайдужих людей. І тепер поповнив скарбницю унікальних шедеврів українських майстрів.
Підтримати традицію збереження старовинних галицьких ікон може кожен. У фондах Краєзнавчого музею є ще чимало сакральних творів, які потребують реставрації. Щороку автори проекту «Врятуймо скарби разом!» презентують все нові зразки українського мистецтва, які досі були невідомі широкому загалу. Долучитися до благородної справи збереження мистецької спадщини запрошують усіх охочих.
Ольга РЕГА
За матеріалами, наданими завідувачем відділу реставрації Краєзнавчого музею, автором проекту «Врятуймо скарби разом!» Валерієм Твердохлібом
