Вона не тільки знає всі тонкощі освіти Івано-Франківська, але й вишиває картини, полюбляє рослинну їжу й як справжня жінка знаходить час для себе.
Модна розмова «Like»із начальником управління освіти Івано-Франківського міськвиконкому Наталією Микулою.
Жіночність та ділові риси… Як Вам вдається поєднати їх у собі?
Якщо жінка відчуває себе жінкою у всьому, безперечно, не має значення, яку вона посаду займає чи хто за професією. Фах вчителя є досить публічним. І що б ми не говорили, учні (це я кажу з власного досвіду) завжди оцінювали не лише подачу самого предмету, але й одяг педагога. На початку моєї педагогічної кар’єри про це не прийнято було говорити з дітьми.Але зараз суспільство настільки рухається вперед,що учень може сказати вчителю: яка у вас гарна зачіска, костюм або сукня. Тобто робота з людьми вимагає естетики, бо ми, окрім окремихшкільних предметів,вчимо ще й культури поводити себе, а також культури одягу.
Існує чиновницький дрес-код? Чи Ви ламаєте стереотипи?
В принципі є рішення виконавчого комітету, прийнятий етичний кодекс спілкування, поведінки і дотримання одягу. Одяг має відповідати службовому етикету. Це робочі костюми… Не йдеться тільки про білий верх і чорний низ… Блузка, піджак, спідниця або ж це можуть бути брюки. Це офіційно-діловий стиль.Чи загалом я особисто дотримуюся цього дрес-коду? Не завжди.
Тобто можете прийти в міську раду в джинсах?
Інколи можу, звичайно, не в облягаючих чи порваних, як це зараз модно, а в класичних темних або блакитних.Хоча закордоном такий одяг цілком прийнятний… У травні була на колегії Міністерства освіти, то, наприклад, заступник міністра освіти прийшов у сорочці та джинсах. Подекуди віяння такого європейського стилю спостерігаються і в нас.
Ви одягаєтесь досить яскраво. Яким кольорам надаєте перевагу?
Як жінка-брюнетка кольори сповідую гарячі: червоний, жовтий… Однак надзвичайно люблю чорний класичний колір і багато маю таких речей. Білий також. У мене є відчуття кольорів і їх розуміння. Мій покійний батько був художником і це, мабуть, передалося мені (у школі я надзвичайно любила уроки креслення та малювання).
У якому стилі Ви одягаєтеся?
Можна сказати,що я одягаюся в стилі класицизму, бо все-таки робота зобовʼязує, хоча мені близький і романтизм. Я люблю волани, жабо, сукні, до прикладу, такого стилю,як сьогодні (демонструє сукню) ‒ 60-тих років зі спеціальноюнижньою спідницею, ну, скажімо, в стилі Коко Шанель. Зараз мода на це знову повертається. Переважно ходжу на підборах, 14 сантиметрів для мене ‒ звичне взуття. І не лише через не надто високий зріст. Коли жінка на підборах ‒ вона відчуває себе впевненішою.
Як підбираєте гардероб?
Я ставлюся дуже прискіпливо до підбору гардеробу. Завжди малюю в уяві, в чому я буду ходити і з чим я це буду носити. Придбала ось таке напівпальто. (Демонструє покупку). Я вже знаю, з чим буду його носити, тобто я створюю образ: довгі чорні шкіряні рукавиці, оскільки це вкорочений рукав, чорні замшеві черевички або шкіряні, є відповідна сумка, кілька шарфів і навіть, якщо прохолодна погода, капелюх(зараз його знайду і вам покажу).(Демонструє капелюшки).
Ви колекціонуєте капелюхи?
Ні, просто вони мені пасують.Я їх купую закордоном на розпродажах, бо якби купувала в Україні, це було б надто дорого. (Має близько 20 різних капелюхів).
У Вашому гардеробі присутні світові бренди? Чи надаєте перевагу українським дизайнерам?
Полюбляю одяг від львівського дизайнера Петра Сороки(вІвано-Франківську є його крамниці).Підкуповує якість речей та доступна ціна.Є й світові бренди. До прикладу, була у відряджені в Канаді, привезла два костюми від «СalvinКlein», знову ж таки з розпродажу. Більшість речей,які я ношу, все-таки шию під замовлення. Адже саме так можна виразити свій стиль, образ.
Маєте власну кравчиню?
Скажу так: я вже 20 років пошиття одягу довіряю своїй подрузі, модельєру КарініГеворкян.Я покладаюся на її смак. Вона навіть сама тканини підбирає.Стежить за модою і відповідно вигадує для мене нові образи.
А Ви самі дивитеся fashion-покази?
Якщо чесно не завжди: бракує часу. Хоча інколи можу подивитися й fashion-покази, і модні журнали. Щоправда, з них можу перебрати хіба якісь елементи, але аж ніяк не готову річ. Щоб я ото дочитувалась тої моди, що ось так має бути, то ні. Я одягаюся й дивлюся: пасує воно мені чи ні.
Стільки коштів Вам не шкода витрати на річ,яка припала до душі?
Дуже цікаве запитання. Ви зараз ще спитаєте, яка зарплата у начальника управління освіти.(Сміється).Ну, якщо я дуже хочу купити цю річ і мені не вистачає грошей, то я навіть можу позичити.
Можна сказати, що Ви ‒ шопоголік?
Певною мірою так, не на 100%, але так. Не скажу,що кожного дня бігаю по магазинах, але обов’язково з дочкою вибираю час, можливо, раз на 2 місяці, аби «пошопінгувати».
Скільки часу Вам потрібно,щоб зібратися на роботу?
Дуже мало. Я за темпераментом ‒ холерик. Традиційно звечора вже знаю, що одягну завтра. Я не ходжу щодня в одному й тому ж одязі. Був випадок, коли я працювала в школі. І одного разу так вийшло, що два дні поспіль прийшла в одній і тій самій блузці зі спідницею. То мої десятикласники спитали: Наталю Петрівно, Ви що, не ночували вдома?
А як часто змінюєте образи?
Усе залежить він пори року, стану душі. Я люблю час від часу робити собі подарунки, так би мовити підіймати настрій. Крім того, у нас, вчителів, зміна одягупривʼязанай до навчально-виховного процесу. Перше вересня ‒ хочеться щось новеньке, День учителя ‒теж, Новий рік, Восьме березня, випускний… Це я вже з досвіду своїх колег… як ми по-вчительськи змінюємо свій гардероб. А ще моя товаришка(КарінаГеваркян) навчила велику увагу приділятивзуттю, адже інколи може бути розкішна сукня чи костюм, але невідповідне взуття, і образ втрачає родзинку.
Маєте багато пар взуття?
Так, достатньо багато… 30 пар точно є, навіть більше. Усі зберігаються в коробках у гардеробі. (Посміхається).Маю в квартирі гардеробну, де окремо поскладано все: сумки, сукні, костюми блузки, піджаки, капелюшки.
Ащодо прикрас, є якісь уподобання?
Срібла не ношу ‒ не моє. Тільки золото, бо воно мені ближче. Однак у прикрасах я таки мінімаліст.
Зізнання для «Like».
Подобається романтичний одяг. Хоча робота й зобовʼязує до класицизму, душа лежить до романтики. Люблю читати романи 19-го століття, а жити хотіла б у часи Людовика XII, ходила б на ті бали… Коли була у Версалі, кажу до доньки: отут я б жила, це моя атмосфера, тому навіть облаштовувала власне помешкання в стилі ампір.
