Чи бувало у вас таке, що в житті наче все добре, а ви не відчуваєте ані радості, ані щастя. Душу огортає внутрішній біль, почуття самотності, хоча здається, що жодної реальної причини, раціонального підґрунтя для цього немає.
Часто в періоди свят, напередодні значущих дат — днів народжень, річниць чи навіть просто змін пір року — замість того, аби відчувати емоційне піднесення, людину хилить у зовсім іншу сторону — сум, апатію, тривогу. Звісно, кризові переживання без очевидної першопричини можуть з’являтися й в інші моменти життя. Але реакція багатьох в такій ситуації доволі прогнозована — сильне бажання якомога швидше позбутися дискомфорту. Ми прагнемо заглушити негативні почуття, завалюючи себе роботою, домашніми клопотами, знаходимо для себе нові обов’язки або втікаємо від негативу, занурюючись у розваги. Дехто знаходить близьких (рідних, друзів), кому зливає свої емоції. Це не надто покращує самопочуття, а подекуди навіть погіршує його. В очах інших ваша поведінка виглядає як незрозуміла примха, що викликає подив: «Ну чого тобі не вистачає? Усе маєш, нормально живеш…» Їм важко збагнути, що ваш внутрішній неспокій досяг свого піку і з ним складно впоратися.
Людська свідомість запрограмована так, щоби відчуваючи біль, страх, сум, тривогу, швидко шукати порятунок, бо це сигнал про небезпеку здоров’ю чи життю. Це закладено в нас на рівні інстинктів, на рівні відчуттів фізичного тіла. І тому важко по-іншому сприймати негативні стани чи емоції. Але якщо підійти до проблеми дещо по-іншому? Подивитись із погляду, що будь-який негативний стан — це не отрута, а ліки, прийнявши які, отримуєш нові усвідомлення. Це момент переоцінки, сприйняття себе і свого життя під зовсім іншим кутом, коли нам необхідно побачити в собі те, що ми заперечували, прийняти ті негативні сторони, які ми відкидали. Лише так можна стати більш цілісним і повноцінним.
Ми можемо й маємо право бути різними в проявах своїх емоцій. Однак суспільні норми та шаблони поведінки забороняють відкрито проявляти почуття, особливо ті, які прийнято вважати «негативними» — чи то гнів, чи злість. Аби бути зручним та хорошим в очах інших, ми зазвичай усіма силами витісняємо та придушуємо переживання, які видаються неприйнятними. Але вони нікуди не зникають. Натомість, набравши сили, з часом несподівано прориваються цими незрозумілими для нас станами. Загострення почуття самотності, внутрішнього болю, апатичності чи інших негативних проявів свідчить про те, що ви вже доволі давно накопичуєте в собі ці переживання. Це не означає, що нам потрібно йти в них на поводу. Мова йде про те, щоби передусім визнати їхню наявність, й опісля — знайти для них безпечні та конструктивні способи вираження.
Як діяти?
Щоби навчитись керувати собою, перебуваючи в різних психоемоційних станах, варто дотримуватися таких правил:
- Перший крок до вирішення ситуації — чесність. Зізнайтеся собі в тому, що відчуваєте: «Так, мені погано (страшно, боляче, важко тощо) і я не знаю, що з цим робити. Це допоможе визначитися, куди дивитись далі.
- Скажіть про проблему прямо — озвучте своїм рідним і близьким (кому вважаєте за потрібне), що у вас непростий період, вам важко і просто хочеться мати підтримку, відчувати, що хтось є поруч. Якщо ви не готові слухати чиїхось порад — так і скажіть: «Я не прошу настанов, просто побудь поряд». Не сподівайтеся, що вони здогадаються самі про те, що у вас на душі. Будьте максимально відвертими. Це зніме і вашу внутрішню напругу, і питання в тих, кого тривожить ваш стан.
- Пошукайте причину. Просто поспостерігайте за своїми емоціями і їхніми перепадами. Що ви відчуваєте? Найімовірніше, ви побачите закономірності. Де ви реагуєте гостро, там і є ваші болючі місця, і скоріш за все ховається причина внутрішнього болю. Або навпаки: подивіться, де вам стає легше, де немає негативного резонансу. І це може допомогти знайти зону відпочинку від негативного стану.
- Дайте собі можливість деякий час побути наодинці з переживаннями. Не поспішайте їх кимось чи чимось заглушити. Дослідіть їх. Відкладіть ґаджети і сфокусуйтесь на собі і своїх емоціях. Спочатку вам буде здаватись, що негатив наростає, відчуття стають нестерпними, стає страшно залишатись із ними наодинці. У цей момент важливо не здатися, а ще трішки поспостерігати за зміною свого стану. І вже за декілька хвилин ви відловите зміну емоцій, наростаюче заспокоєння й почуття безпеки.
Така практика займе 15–20 хвилин, але дасть вам реальні результати в роботі із собою. Як наслідок і приємний бонус — найімовірніше, у вашу свідомість прийдуть важливі усвідомлення й розуміння, що відбувається і для чого воно вам потрібно. А також нові ідеї чи рішення, які вам необхідні.
Пам’ятайте, у кожному негативному стані «запаковано» важливі ресурси для вашої подальшої діяльності. А «розпакувати» їх можна саме вашою увагою до себе. Ось такий простий рецепт.
Дозвольте собі бути різними! Цілісність і нерозривність людської істоти полягає не в одвічній боротьбі світлого й темного, позитивного й негативного. А у вмінні керувати різними своїми сторонами задля творення свого якісного, щасливого і наповненого життя.
З любов’ю, Mарина Брайт
