“Білий лицар” – це людина, яка вважає, що вона зобов’язана “рятувати” свого партнера всіма можливими на те способами. При цьому варто зрозуміти, що не потрібно асоціювати таку людину виключно з сильною статтю. Типу, чоловік, який завжди готовий прийти на допомогу і врятувати свою принцесу. Не тільки мужчини страждають таким синдромом. Сьогодні емоційним опікуном в стосунках намагається бути саме жінка.
“Синдром білого лицаря”: поведінка чоловіків та жінок
Чоловік, який є “білим лицарем”, зазвичай ідеалізує свою другу половинку і надто возвеличує її. Його так і манить до жінок, які потребують підтримки, опори і сильного чоловічого плеча. Але за цю допомогу він взамін завжди чекає винагороду – безкінечного кохання і вірності. Якщо жінка їм цього не дає, вони починають відчувати неприязнь до неї. “Білі лицарі” рятують свою кохану не через благородство, а для того, щоб задовольнити свої особисті потреби.
На відміну від жінки, яка страждає цим синдромом. Зазвичай вона бере на себе роль вихователя, порадника чи опікуна. Особливо це стосується чоловіків, які страждають на залежність від чогось. Жінка, будучи свідком його безпорадності, намагається всіма силами захистити і виправдати свого чоловіка. Вона все йому пробачає і дозволяє, стверджуючи, що це просто складний період в його житті.
Ознаки проявлення “синдрому білого лицаря”
Дуже часто “синдром білого лицаря” перетинається з деякими проявленнями соціальної залежності. Однак основна відмінність полягає в необхідності людини рятувати свого обранця, застосовуючи всі можливі методи. Нерідко людина заради потреб свого партнера забуває про свої власні. Звісно, милосердя і співчуття до ближнього – одна з найкращих якостей людини, але тільки в випадку, коли зберігається власний простір.
В поведінці особи, що страждає “синдромом білого лицаря”, часто помічаються наступні тенденції:
- Самооцінка цієї людини залежить від її здатності зцілювати інших. “Білі лицарі” надзвичайно пишаються тим, що можуть рятувати когось, допомагати їм, давати поради. Замість того, щоб шукати рівних їм людей, такі люди підшукують токсично-нездорових та слабкіших за себе. За рахунок цього вони відчувають свою потрібність, відчувають, що в них потребують інші люди. Їх приваблюють люди з емоційними проблемами і своє покликання вони бачать в тому, щоб зцілювати їх, забуваючи про себе.
- Сімейні травми з минулого. “Білі лицарі” зазвичай походять з сімей, де їх виховували токсичні батьки, або де батьки не могли дати їм раду. Таким чином, роль опікунів приходилось брати на себе. Ще з дитинства у таких людей виникла необхідність рятувати когось.
- Вони тягнуться до емоційних людей, які завжди потребують підтримки. Частіше за все, білі лицарі таких людей ідеалізують. Вони їх всіляко виправдовують, знаходять пояснення їхнім божевільним вчинкам і намагаються допомогти.
- Ті, хто страждають синдром, намагаються контролювати всі вчинки свого партнера. Під ярликом допомоги вони керують життям своєї половинки, хочуть навести в ньому лад, при цьому забуваючи про свої власні проблеми.
Якщо ви помічаєте за собою такі особливості, може варто замислитись?
