Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях Києва.
Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, цей день має багато язичницьких пережитків: вгадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання “калити”.
Тож у народі це свято ще називають Калита. В Андріївську ніч хлопцям, за традицією, дозволено було бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі могли дізнатися свою долю. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, на яких юнаки і дівчата шукають собі пару.
Калита
На Андрія усі дівчата пекли калитку – корж з білого тіста, який був символом сонця. Вважалося також, що калита – символ щасливого шлюбу. Кожна дівчина, замішуючи тісто, думала про хлопця, з яким хотіла би поєднати життя. У калитку додавали сушені ягоди і мед, а всередині робили дірку, щоб коржик можна було підвісити на стрічку.
Хто присниться першим, – за того заміж
Один з найбільш хвилюючих моментів для дівчат – ворожіння в ніч на Андрія. В основному, дівчата ворожили на судженого. До прикладу, лягаючи спати, потрібно було покласти шматочок спеченого своїми руками хліба (або калити) під подушку, примовляючи: «Суджений-ряджений, приходь мого хлібця покуштувати».
Прикмети
- На Андрія слухали воду в колодязі і на річках під льодом. Вважалося, “тиха вода – до гарної зими; галаслива – до стуж і заметілей”.
- Також дивилися на вогонь: “Червоний вогонь в печі – на холоднечу, білий – на відлигу”
- Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна й сніжна.