Окуляри давно вже перестали бути приводом для дитячих насмішок і стали класичною деталлю образу будь-якого модника. Їм під силу кардинально змінити обличчя за одну мить і створити для свого власника неповторний стиль. Ігор Ганжа знає про ці тонкощі все. Власник магазинів «ІВО-Оптика» поділився з нами секретами свого успіху.
– Для когось окуляри – це вимушена необхідність через проблеми з зором, для інших – модний аксесуар. Однак у будь-якому разі їх вибір – завдання дуже непросте. Вашому таланту підбирати окуляри може позаздрити найдосвідченіший фахівець. Як Вам це вдається?
Мабуть, головний секрет – це досвід. Переконаний, що сфера обслуговування, торгівля – це діалог. Аби вдало підібрати окуляри, потрібно пізнати свого клієнта. Однак для цього у тебе є лічені хвилини, а то й секунди. Тому у мене все починається зі спілкування. Аби швидко скласти образ людини – весела, строга, класична, гламурна. Ну, і, звісно, враховую форму обличчя та інші нюанси. Але скажу чесно, все виходить якось миттєво і само собою (посміхається).
– Зараз про свою роботу Ви говорите з легкістю як професіонал своєї справи. А з чого все починалося?
Давно це було. Лихі 90-ті (жартує). Починалося, як і все тоді, з базарних варіантів. Мав кілька пересувних точок, товар вишукував на стихійних оптових ринках. Перші окуляри, пригадую, возив із Харкова. То були сонцезахисні. Потім почав цікавитися оптичними, для читання, оправами, лінзами. Відкрив на ринку вже стаціонарну «точку», де люди вже замовляли окуляри за призначенням лікаря. У Харкові була відповідна майстерня, виготовляли декілька десятків окулярів за добу за рецептом. Згодом свій бізнес переніс до ТЦ «Сезам».
– Але чому Вас зацікавила торгівля саме окулярами, а не, до прикладу, джинсами чи іншим одягом або ж взуттям?
Був курйозний випадок. Я придбав собі сонцезахисні окуляри, не пригадую, куди, дуже поспішав. Сідаю у таксі, гримаю дверима, а в моїх щойно куплених окулярах тріскають скельця та оправа. Промайнула думка: чому за такі немалі кошти така погана якість? Ого, потрібно створити їм конкуренцію (сміється).
– Тобто такий бізнес – це не мрія з дитинства?
Займатися оптикою не мріяв ніколи. Хоча за фахом я інженер-механік. А оптика – це точна наука. Колись раніше окуляри підбирав не лікар-офтальмолог, а оптометрист. Потім такий фах відмер. Однак зараз помалу знову повертається.
– Знаю, на довгих шість років Ви відійшли від власної справи і були комерційним директором представництва відомої мережі. Чому?
Так, була така сторінка моєї життєвої історії. Долею випадку познайомився з підприємцями, які запропонували відкрити тут представництво. Було цікаво, сам підбирав приміщення, набирав персонал, налагоджував зв’язки. Однак коли це все запрацювало, причому дуже успішно, і вийшло на стабільний розвиток, мені самому захотілося розвиватися далі…
– Тобто як директор Ви себе вичерпали, потрібен був новий виток росту, реалізації якихось власних амбіцій, так?
Я впевнений, що людина не повинна стояти на місці. Та й власний бізнес – то таки не в наймах (посміхається). Досвід у створенні магазину мав, тому почав все з нуля. Знайшов приміщення, почав думати над назвою, логотипом. Навіть намагався скористатися послугами спеціальної фірми з ребрендингу. Однак вона задовольнити мої бажання не змогла. І якось, йдучи додому, подумав: якщо бізнес сімейний, чому б не назвати магазин першими буквами з імен моїх найрідніших? І – о еврика! (Сміється.) Ігор (я), Володимир (син), Ольга (дружина) – «ІВО-Оптика»…
– Зараз у Вас уже дві «ІВО-Оптики». Одна в ТЦ «Яблуко», інша в «Бастіоні». Чи багато у Вас працює людей і чи важко було набрати персонал?
Скажу, що моєю опорою та порадником у цьому бізнесі є дружина. Без її світлого жіночого розуму нікуди (посміхається). Тож ми удвох самі активно виступаємо в ролі продавців-консультантів, тому персоналу небагато. Але це хороші працьовиті молоді люди, які хочуть не тільки заробляти гроші, але й працювати, як то кажуть, на совість.
– За стільки років у бізнесі Ви пережили кризи різних років. Як вдається тримати марку?
Все просто – бізнес повинен бути чесним. Повага до конкурентів, відвертість до клієнта. Разове збагачення не для мене. Я до всіх людей, незалежно від їх соціального чи матеріального статусу, ставлюся однаково. Коли підбираю окуляри, віддаю частинку своєї душі, незалежно, хто це – бабуся, студент чи заможна пані…
– Кажуть у народі: «На те він і кравець, щоб подертий жупан носити». Чи самі любите і маєте багато окулярів?
О ні, ця приказка не про мене (сміється). Окуляри – це для мене не бізнес, а улюблена справа, хобі. Я кохаюся в цьому. У мене власна колекція улюблених окулярів – близько 100. Як філателіст вишукує рідкісні марки, так я – унікальні оправи. Купую, обмінюю. Навіть колись була думка створити невеличкий музей ексклюзивних оправ.
– А це гарна ідея. Музей ретро-окулярів – щось новеньке для нашого туристичного міста. Які вони, Ваші колекційні окуляри?
Вони усі різні. До прикладу, це унікальні оправи у своєму кольорі чи розмірі, або ж з лімітованої серії, тобто таких є лише кілька пар у світі. Одні класичні – до елегантного костюма, інші легкі та яскраві – для літнього гардеробу. А ще маю окуляри, які є моїми ровесниками за віком. Дуже їх люблю, кілька разів на рік обов’язково вигулюю (сміється). Про всі зразу і не розкажеш.
– То Ви, якщо можна так сказати, окулярний шопоголік? Скільки не шкода викласти за вподобані окуляри?
Ви мене провокуєте, ця інформація конфіденційна. Адже мої доходи пильнує ще й дружина (жартує). Вона каже, що якби зібрала ті кошти, які я витрачаю собі на окуляри, то давно би вже красувалася в новенькому жіночому авто.
– Чи продаєте окуляри із власної колекції?
Ніколи, у них нема ціни. Це дорогі серцю речі. Їх можу тільки дарувати. Аби тішили око інших людей. Але в жодному разі не продаю.
– Існує взагалі таке поняття, як мода на окуляри?
Безумовно. Мода на окуляри завжди була, є і буде. І як не намагаються замінити окуляри контактними чи нічними лінзами, просувають лазерну корекцію, це ніколи не витіснить окуляри як саму оправу – адже це завжди модно і стильно. Правильно підібравши оправу, можна повністю змінити образ, навіть візуально приховати недоліки зовнішності. Чи додати своєму стилю індивідуальності. Завжди всі дизайнери, які розробляють окуляри, дотримуються модних тенденцій. Пішла мода на ретро-стиль 70-х років. Тож усі пробують створити окуляри, що будуть наближені до тих, які носили наші бабусі й дідусі, але в сучасному кольорі, іншому поєднанні матеріалів, до прикладу, пластику, металу.
– То Ви ще й модний експерт. Може, відхилите завісу на модні окуляри 2016?
Цього року мода на вайфаєри. Не здали своїх позицій лисички з високо піднятими кутиками. Набирають популярності круглі окуляри а ля Джон Леннон. Кольорова гама різноманітна – всі відтінки бежевого, рожевого, синього, зеленого. Але кольори не яскраві, а приглушені, пастельні.
– Від чого найбільше отримуєте задоволення у професійній сфері?
Від спілкування. Обожнюю спілкуватися з людьми. А ще приємно, коли клієнт повертається знову і знову. Бувають відвідувачі, які кажуть: «У мене вже десяток окулярів від «ІВО-Оптики». А це означає, що ми працюємо якісно і з любов’ю.
Розмовляла Лариса Фреїшин
