150 гривень… Важко повірити, але саме в таку суму обійшовся Геннадію Козаренку його ЗАЗ-965А.
Це зараз він виблискує яскраво-червоними боками і тішить око прекрасними соняшниками, а ще 15 років тому претендував на звалище та був тягарем для попереднього власника. Полюбив машину Геннадій, як кажуть, із першого погляду і відразу взявся її «тюнінгувати». Із запчастинами було важко, Інтернету ще не було, тож доводилося робити все своїми руками. Старався прокачати «Запорожець» на повну: доробив бампери, вирізав люк, поміняв бокові вікна, фари.
Зараз, каже, цього б уже не робив, а залишив би його максимально автентичним. Але тоді пішло-поїхало: двигун від «Фіату», якого вистачило лише на одне літо, передній бампер із балки від підбамперної частини «Шевроле», задній ‒ зроблений власноруч зі скловолокна, приварені «вуха», передні сидіння від «Фольксвагена Гольфа», дві вихлопні труби… від чого, як думаєте? Від доїльного апарату.
Пересаджене від «італійця» серце витримало лише одне літо. Тоді Геннадій капітально відремонтував та поставив рідний зазівський двигун, який теж виявився недовговічним та пропрацював два сезони.
На щастя, почалась ера Інтернету, купувати запчастини стало легше. Крім того, допомагали знайомі з гаражного кооперативу. Просто підходили й казали: «Сину, в мене теж колись була така машина», ‒ і приносили то те, то інше. І так потрохи назбиралося в автолюбителя 4 гаражі, підвал та півквартири деталей. Та й «Запорожець» був уже не один, а чотири.
Аерографія на авто з’явилася відносно недавно – 7 років тому. Це була своєрідна інвестиція. Коли долар підстрибнув із 5 гривень до 8, Геннадій Козаченко вклав гроші у красу ‒ так на капоті та дверцях машини «виросли» веселі та позитивні соняшники.
Живий анекдот «Мерс» vs «Запорожець»
Перша поїздка на новому авто закінчилася дуже кумедно.
Паркуючись задом, водій відчув: бах! Авто в щось вперлося. Повертає голову, а там класика жанру: великий джип «Мерседес».
Виходить, питає: «Скільки з мене?»
«Новий» українець відповідає: «Нічого, ти мені в колесо заїхав…»
Куди була перша далека поїздка малюка? Звичайно, до столиці. Туди їхали з каво-паузами, зупиняючись кожних 3-4 години. Тому добралися за добу. Назад приїхали за ніч, без зупинок та жодних поломок. Як не дивно, повні валізи інструментів та запчастин на випадок «якщо що» не знадобилися.
Після цього авто освоїло дороги Західної України та навіть мочило шини у Чорному морі, в Одесі.
45 – вік поважний, тепер горбань – ретромобіль, так би мовити, на пенсії. Хоча дивлячись, як він долає польову дорогу для фотососесії у Дем’янову лазі, розумієш: пенсіонер доволі бадьорий. І життя у нього активне: щороку мандри, фестивалі, зйомки… Кам’янець-Подільський, Закарпаття, Дзембороня… Щоправда, його сезон – літо, бо ж узимку холодно. Оскільки немає нормальної пічки, дуже на «Запорожці» не поїздиш.
Та й вік дається взнаки: постійно вимагає капіталовкладень у здоров’я, щорічних ремонтів.
Як реагує міліція?
Міліція реагує спокійно, деякі міліціонери просяться посидіти, інші штрафують за перевищення швидкості. Поблажок не роблять. Так, цей горбань може розігнатися до 120 із горба, але тоді у салоні реально страшно.
Дружина не ревнує?
Цей красунчик – підкорювач жіночих сердець. Завжди привертає увагу. У Геннадієвої дружини він ‒ улюбленець. Жінка каже: всі продавай, а це авто залиш. Але воно йому й самому потрібне.
Наталія Кріль
