Голлівудський фільм “Зараза” (Contagion) режисера Стівена Содерберга, що вийшов на екрани у 2011 році, так і не став блокбастером, пише BBC.
Попри зірковий акторський склад (у стрічці знялися Метт Деймон, Гвінет Пелтроу, Джуд Лоу, Кейт Вінслет), за касовими зборами фільм тоді посів лише 61 місце у світі.
Проте дев’ять років потому, у 2020, “Зараза” увійшла до списку найчастіше завантажуваних стрічок американського iTunes Store, а в Google кількість пошукових запитів, що містять назву фільму, б’є усі рекорди.
Якщо у грудні, коли ми вперше почули про появу нового коронавірусу в Китаї, в каталозі студії Warner Bros. фільм посідав лише 270 місце за популярністю, то тепер “Зараза” поступається лише “Гаррі Поттеру”.
Усе це – завдяки коронавірусу й дивовижній схожості сюжету фільму десятирічної давнини з подіями, що тепер розвиваються в реальності.
Життя, що повторює кіно
Гвінет Пелтроу у фільмі зіграла “нульового пацієнта”, з якого почалося поширення хвороби
У фільмі жінка, яку грає Гвінет Пелтроу, гине від загадкового смертельного вірусу, який вона підхопила в Китаї, і це спричиняє паніку в усьому світі.
Зв’язок із Китаєм – лише одна з численних паралелей, що прослідковується між стрічкою й реальністю. Саме тому глядачі останнім часом з величезним інтересом кинулися передивлятися це кіно.
Підігріла інтерес до фільму й сама Гвінет Пелтроу, яка оприлюднила в інстаграмі своє фото в масці під час трансатлантичного перельоту.
“Я вже бачила це кіно, – написала акторка. – Тому зберігайте спокій, утримуйтесь від рукостискань, частіше мийте руки”.
https://www.instagram.com/p/B9BxGPqFfpw/?utm_source=ig_embed
Знайдіть відмінності
Дійсно, паралелі з реальним життям у “Заразі” вражають.
Героїня Пелтроу через рукостискання заражається вірусом MEV-1 у Гонконзі від шеф-кухаря, який приготував свинину, а свиня, своєю чергою, була інфікована кажаном.
Жінка повертається додому в США, захворює і незабаром помирає. Помирає і її син, зате чоловіків, якого грає Метт Деймон, виявляється стійким до інфекції.
В реальності, вважають фахівці, зараження в Ухані почалося після того, як вірус подолав міжвидовий бар’єр і передався від тварини до людини.
Як і у фільмі, епідемія Covid-19 розпочалася, на думку експертів, з передачі вірусу від тварини до людини
І є дуже велика вірогідність того, що, як і у випадку з епідемією SARS у 2002-2003 роках, першоджерелом вірусу були саме кажани. Вже потім через інших тварин вірус міг перейти до людини.
Як і справжній коронавірус Covid-19, вигаданий вірус із фільму розповсюджується при близькому контакті людей або через дотики до заражених поверхонь.
Все як в реальності?
І кіношна, і справжня хвороби вражають дихальні шляхи, проте MEV-1 – це мутація реально існуючого вірусу Nipah, який належить до іншого сімейства, аніж Covid-19.
І нинішній спалах набагато менш смертельний, ніж екранний. У фільмі герої часто згадують рівень смертності у 25%, тоді як смертність від Covid-19, за даними ВООЗ, коливається в рамках 3,4%.
У фільмі MEV-1 за місяць вбиває 26 мільйонів людей. Кількість жертв коронавірусу за три місяці з початку спалаху в Китаї ще не перевищила й 4 тисяч людей.
Поки що співставною за масштабом з кіношною епідемією є тільки іспанка, яка у 1918-1920 роках забрала понад 50 мільйонів життів.
Ізоляція
Коли у фільмі відбувається спалах вірусу, працівники Служби санітарно-епідеміологічної розвідки (така служба дійсно існує) отримують завдання виявити й ізолювати заражених.
Поступово Чикаго опиняється в карантинній зоні, що дуже нагадує реальний розвиток подій у Китаї, де цілі міста закриті на карантин.
Намагаючись впоратися зі спалахом коронавірусу цим самим шляхом пішла й Італія.
За масштабом з епідемією у фільмі можна порівняти тільки іспанку, яка у 1918-1920 роках забрала понад 50 мільйонів життів
Страх і ефект доміно
Сплеск інтересу до “Зарази” сильно здивував автора сценарію стрічки Скотта Бернса.
В інтерв’ю виданню Fortune він розповів, що автори фільму ставили перед собою завдання показати, наскільки сучасне суспільство не підготоване до подібних епідемій.
“Схожість “Зарази” й коронавірусу незначна, випадкова й насправді не така вже й важлива. Куди важливішою й точнішою виявилася суспільна реакція, поширення страху й ефект доміно”, – каже він.
Ймовірно, Бернс говорить про одного з героїв фільму, блогера Алана Крумв’єда, який цікавиться конспірологічними теоріями. У стрічці він поширює необґрунтовані чутки про вірус і рекламує лікування, яке насправді не допомагає.
В реальності торговельний гігант Amazon нещодавно оголосив, що заблокував понад мільйон угод, оскільки продавці хибно стверджували, що їхній товар здатен вилікувати або запобігти зараженню Covid-19.
Спалах коронавірусу також спричинила потік фальшивих новин і чуток про те, що вірус був нібито розроблений як біологічна зброя.
Навіть сценарист Бернс опинився в центрі однієї з конспірологічних теорій. В інтерв’ю New York Times він розповів, що в соцмережах його звинувачують в тому, що він є членом таємної організації, яка керує світом.
“Найбільше мене вражає те, як поширення дезінформації може стати настільки ж широким і небезпечним, як і вірус”, – каже він.
Наукова достовірність
Сплеск інтересу до “Зарази” частково можна пояснити тим, що Бернс під час написання сценарію намагався зробити фільм якомога більш науково достовірним.
Він консультувався з провідними вірусологами та епідеміологами, зокрема з експерта Всесвітньої організації охорони здоров’я. І вони не на жарт його налякали, зізнається Бернс.
“Коли я говорив із фахівцями, усі вони підкреслювали: епідемія – це не питання “якщо”, це питання “коли”.
