Вона знає, що прожити без душу кілька днів не така вже й біда. І що можна звикнути до звуків обстрілів та навчитись не боятися їх. Єдине, з чим не може змиритися — ця війна забрала у неї коханого. Захищаючи країну, серед боїв, з кільцем від гранати за- мість обручки він зробив їй пропозицію. А потім їх навіки розлучив уламок ворожого снаряду. Через три місяці після загибелі нареченого, тоді ще журналістка столичного телеканалу, вирішила — боротиметься тепер за двох. Про кохання, яке не вбити, про вагу слова на передовій та чому соромиться нагород — розповідає військовослужбовиця ЗСУ та прес-офіцерка 47-ї ОМБр «Маґура» Анастасія БЛИЩИК
