Добрі та усміхнені – саме такі забавки творить іванофранківець Богдан Савлюк. Зліплені із полімерної глини, вони заряджені неймовірною енергетикою щирості та добра. Недарма ж автор назвав їх «теплими іграшками». Дивлячись на них, і собі хочеться посміхатися. Та неодмінно потримати у руках, щоб гарненько роздивитися. Адже розглядати на фігурках таки є що, особливо, зважаючи на їхні мініатюрні розміри.
Ліпити Богдан почав іще в дитинстві. Щоправда, тоді, розповідає, іграшки виготовляв із пластиліну: «З друзями ліпили всілякі забавки, першими були пірати. У мене вдома був іграшковий корабель, і я мусив для нього команду створити. Потім був мультик про динозаврів, то ліпив їх. Але це було максимум до 13 років. А в 27 воно знову повернулося. Ось така перерва».
У дорослому віці все почалося з того, що друг порадив Богданові прочитати мотиваційну книжку. У ній ішлося про необхідність займатися саме улюбленою справою. Чоловік замислився і констатував для себе, що йому подобається ходити в гори, збирати гриби та ліпити. Так і стартував шалений творчий процес. А особлива любов до Карпат зіграла вирішальну роль для вибору персонажів першої серії. Ними виявилися гуцули.
«Задумав створити щось автентичне, що б характеризувало прикарпатський край і передавало його історію та культуру. Як на мене, найближчі до нас колоритні мешканці – то гуцули. Чому б не спробувати зліпити їх? Багато думав, як це зробити. Виникали образи гуцула зі скрипкою, з овечками. Як сформувався кожен персонаж? Певно, за критерієм, чи мені подобалося його ліпити», – ділиться досвідом Богдан.
Паралельно з гуцулами народилася і коротка життєва історія кожного з них. У товаристві яскравих фігурок є чимало музикантів: тут і Орест із трембітою, і талановитий цимбаліст Івась, який мріє стати зіркою, та, безперечно, сопілкар Штефко. Сивочолий мольфар Архип уміє розганяти хмари, передбачати майбутнє та носить із собою повну торбу цілющих трав. Олекса – ватажок опришків, відбирає капітал в олігархів та роздає біднякам, точнісінько як Довбуш. А ще в колекції є гарненькі гуцулки. Кароока Марічка ліпить апетитні пироги з сиром, вишнями, капустою і грибами. Ксеня готує дуже смачний борщ. У неї, до речі, закоханий гуцул Остап. А от файна ґаздиня Дзвінка, хоч і заміжня за Штефком, симпатизує Оресту-трембітареві.
Вбрані гуцули, як і годиться для жителів карпатських гір: кептарі, гаті, вишивані сорочки і характерні пояси, череси, відображають давні етнічні традиції. Стилізований одяг для забавок автор ліпить з особливою ретельністю, відшліфовуючи найдрібніші деталі.
За невеликий період часу гуцульська серія отримала шквал схвальних відгуків. А Богдан настільки захопився своїм хобі, що вирішив залишити роботу фахівця із соціальної сфери, щоб займатися улюбленою справою. Тепер більшість часу проводить, створюючи різноманітні фігурки. Ідей має багацько.
«Буває, що лягаю спати і по три години не можу заснути, – розповідає майстер. – В уяві виникають різні образи. Зранку прокидаюся і, не поснідавши, сідаю ліпити. Це якось заряджає енергією, тому що робота подобається, отримую від неї задоволення».
Одразу після дебютної серії з’явилася наступна – про вояків УПА. Їхні сюжетні лінії частково переплітаються із гуцулами. Згідно з задумом, живуть вони в один і той самий час. До прикладу, вуйко Петро є кумом повстанця Василя на прізвисько Борщ, і вони разом мріють відкрити ресторацію.
Іграшкові персонажі мають відносно небагато зброї. Натомість щирих усмішок для них Богдан не шкодує. Всі вони веселі та життєрадісні. Адже їхня місія – дарувати радість дітлахам і дорослим.
Розвідники, сотенні, санітарки належать до куренів з реальними історичними назвами: «Чорний ліс», «Дністер», «Лісові чорти», «Говерла, «Лісові шершні». Їхні однострої Богдан відтворив за старими світлинами, а біографії частково запозичив із пісень. До прикладу, санітарка Анничка на прізвисько Калина не лише лікує поранених, а й уміло подає «ленту за лентою». Андрій Крук – чорний сотник УПА, також із пісні. Повстанець Михась на прізвисько Карась – надійний вояка, тому має за честь нести червоно-чорний прапор. А от Наталочка на прізвисько Грім – майстер на всі руки і може легко зібрати та розібрати мотор. У неї романтичні стосунки із Павлом, якого за добрий зір називають Орлом. Натомість Назара за гострий язик прозвали Перцем. Є у колекції ще й хитрий курінний Микола Лис, танкістка Олечка та сотенний Тарас на прізвисько Медвідь.
Надійно загартовані у духовці, всі іграшки доволі міцні та цілком придатні для гри. Тож малюки просто шаленіють від захвату.
«Добре, коли діти виховуються на своєму, бавляться національним. Якщо змалку закладати в дитину щось наше, то і відповідні плоди пожнемо. Я спершу взагалі хотів робити героїв українських казок, – розповідає про плани автор, – щоб коли мама читає дитині книжку, були якісь малесенькі наочні фігурки. І дитина візуально зможе подивитися, хто такий Колобок чи Котигорошко».
Ідею з українськими супергероями Богдан таки планує згодом втілити у життя. Каже, Кирило Кожум’яка, Котигорошко, Івасик-Телесик – всі вони мають якісь надзвичайні вміння та хист. В одних це сила, в інших розум чи хитрість. Тобто різні якості, які допомагають вийти переможцем зі складних ситуацій.
А ще у проекті – серія українських козаків. Волелюбні воїни з безмежного степу також будуть усміхнені і доброзичливі. Між тим, друзі вже попросили Богдана, щоб він виготовив фігурки сучасних українських «кіборгів». Однак автор поки що вагається, як доцільно побудувати їхні образи та правильно передати емоції. Каже, якщо не вийде добре зліпити перших двох, то і ціла серія не вдасться.
Тим часом нова творча ідея не дає спокою Богданові. Адже у мріях майстра – цілий мультфільм, де головними героями будуть його колоритні повстанці. Фігурки для зйомок планує ліпити із пластиліну, щоб вони змогли добре рухатися. За основу для стрічки шукає цікаву історію чи легенду. Ключова вимога – аби вона була позитивною і дотепною. Мовляв, трагедій не потрібно. Головне – яскрава картинка, добро і щирий гумор, зрозумілий малюкам. І тоді, сподівається автор, діти залюбки дивитимуться українські мультики, а не заморський продукт про чужих героїв.
Ольга РЕГА
