4 грудня християни східного обряду святкують Введення у храм Пресвятої Богородиці, Введення або Третю Пречисту.
У календарному циклі це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.
Як на Різдво і Великдень, хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником», тобто тим, хто приносить добро чи якесь лихо на новий господарський рік. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зранку до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, а ще й із грошима, то це добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, а ще бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, переказують люди, як зайде першою до хати стара жінка, – “то вже добра не жди”. Недобре також, якщо хтось із із сторонніх приходить в цей день щось позичати.
Селяни відзначали це свято зимовими іграми та катанням на конях. На Введення зазвичай встановлювався санний шлях, а тому люди проводили пробні виїзди на санях.
Ще був особливий ритуал, коли в сім’ї, де були молодята, збиралися гості, пригощалися за столом, а потім дивилися на виїзд молодих. Сани підбиралися легкі, нарядні, розписні. Молоді вдягалися в найкращі вбрання. Їх проводжали на перше катання у санях із побажаннями щастя і благополуччя.
Цей день особливо шанувався жінками. Вважалося, що Ведення має особливу святу силу, яка захищає жіночу долю, сім’ю, роботу, дітей. Напередодні свята дівчата перед сном просили Богородицю ввести їх туди, де їм судилося жити, і уві сні сподівалися побачити свій майбутній дім.
У ніч на Введення дівчата святили воду на водоймах. Воду набирали в глечики, розпалювали багаття, лили воду між вогню і промовляли заклинання, щоб приворожити хлопців.
Також була заборона на численні види роботи. Наприклад, після Введення і до Благовіщення не можна було копати землю, щоб не порушувати її спокій і врожайність майбутнього року.
Люди вірили, що на Введення Господь відпускає на землю праведні душі подивитися на своє тіло, і тому померлі цього дня були присутні серед живих.
Народні прикмети:
- Скільки на «Введення» води, стільки на Юрія трави.
- Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія трава.
- Як є на Введення вода, то буде в мисці / вліті молоко.
- Як Введення мостить мости, а Микола забиває гвіздки, то люта зима буде.
- Введенські морози ще зими не роблять.
- Введення – ворота зими
- Введення прийшло – зиму привело
- Якщо на Введення морози – то всі свята будуть морозні, а якщо тепло – то і всі свята теплі
- На Введення верба тріщить. Вважається, що в ніч напередодні Введення в храм Пресвятої Богородиці, попри будь-яку погоду, дощ чи заморозки, розпускаються вербові бруньки. При цьому чітко чутне тріскотіння, і чим сильніший мороз, тим голосніші ці звуки.
Нехай вам «вводиться» лише добро!
