“Я нікому нічого не винен!”
Чули бодай один раз цю фразу? Доволі часто нас звинувачують і критикують за певні наші вчинки, слова, поведінку. Буває, що ми чимось завинили і потрібно перепросити. Однак є речі, за які ми ні в якому разі не повинні вибачатися. Перепрошувати і звинувачувати себе за невідповідність чиїмось очікуванням не потрібно ніколи. До таких випадків належать наступні:
Як ми розпоряджаємось своїм тілом. Коли нам народжувати чи не народжувати взагалі – це тільки наша справа. Ніхто не має критикувати, а тим паче давати поради стосовно цього.
Як проявляється наша сексуальність. Чи ми хочемо віддатися першому зустрічному чи бережемо себе для “того самого”. Чи ми любимо експерименти, чи зовсім навпаки. Це тільки наша особиста справа. Ніхто не може вказувати нам, як ми маємо проводити своє інтимне життя.
Що ми відмовляємо іншим в тому, чого не хочемо робити. Вчитися казати тверде “ні” насправді може мало людей. І часто ми погоджуємось комусь допомагати, чинити так як вони хочуть, бо просто не можемо насмілитися відмовити. Ніхто не в праві нас змусити робити щось, якщо ми цього не хочемо. І потрібно вміти не вибачатися за це, а сказати: “Ні, я не хочу”.
Коли нам одружуватися і в яких стосунках бути з батьками. Заміжжя, цивільний шлюб, вільні стосунки, розлучення – це все особисто наш вибір. Ніхто не сміє казати нам, в якому віці виходити заміж, з ким зустрічатися, не розлучатися заради дітей, та як спілкуватися з батьками.
На що ми витрачаємо свої кошти. Ми маємо право купляти собі все, що хочемо, робити для себе дорогі подарунки, або ж віддати свої фінанси на благодійність. І хай нікого це більше не стосується. Ми заробляємо на своє життя і розпоряджаємось своїми фінансами, як нам заманеться.
Всі названі пункти – це наш особистий простір. Ми на маємо перепрошувати за те, що обираємо як нам жити. Вчіться казати “ні”, вчіться не пояснювати людям свій вибір, вчіться жити за своїми правилами, не прислухаючись ні до кого.
Зробимо помилку? Нехай, але це буде наш досвід, наші граблі і наші помилки. Ідеальних людей немає, але є ті, що є власниками своєї долі, що є ковалями свого щастя, що самі вирішують, як їм жити. Це наше життя, а, отже, наш вибір.
