Дмитро Карпачов: найзагадковіший телеведучий

0

так його «охрестили» в мережі. А все тому, що про його успішну кар’єру допитливий користувач може знайти в інтернеті геть усе, а ось особисте життя — «за сімома замками». Не те, що про хобі чи захоплення, а й дати народження немає — лише рік та місяць. Та навіть попри таку таємничість, привабливого, інтелігентного й часом дуже іронічного Дмитра КАРПАЧОВа всього за кілька років роботи на телебаченні встигли шалено полюбити глядачі всієї країни. На його рахунку близько десятка рейтингових соціальних проектів, а сьогодні він ще і проводить авторські майстер-класи та тренінги. Під час одного з них поспілкуватися з популярним психологом та коучем вдалося й нам.

Дмитре, Ви вже не вперше приїжджаєте до Івано-Франківська зі своїм тренінгом. Та раніше подібні речі були не дуже популярними. Зараз ситуація наче змінилася чи ні?

Думаю, ситуація змінилася не настільки, наскільки це потрібно. Так, завдяки програмам, які виходили і виходять на ТБ, люди відрізняють психолога від астролога. Але я б не сказав, що в нас є культура психотерапії.

Як гадаєте, з чим це пов’язано — люди не готові до цього чи не звикли?

Це просто нерозуміння. Люди не розуміють того, що за психікою потрібно доглядати так само, як, скажімо, за зубами.

Але ж зараз є чимало майстер-класів, тренінгів це значить, що на них є попит…

Так. Але ж ми говоримо про психотерапію, а не про виступи. Виступи — це одна категорія, а психотерапія — зовсім інша.

Сьогодні Ви їздите Україною з різними майстер-класами, де питання виховання дітей є одним із ключових у Вас. Що не дивно, адже це турбує багатьох батьків. Чи є якісь універсальні поради — як виховати свою дитину щасливою, але не зіпсувати її?

Ви готувати вмієте? Ви можете дати якісь універсальні поради, які допоможуть людям навчитися готувати?

Мабуть, готувати з любов’ю…

— Ось вам і перша порада. Але це дуже абстрактно. Ви ніби й відповіли на моє питання, але взагалі не зрозуміло, що треба робити. Немає універсальних якихось речей. Залежно від віку, до дитини потрібний різний підхід. Вміння батьків привчити дитину до горщика не знадобиться їм під час підліткової кризи, правда ж? Тому універсальних стратегій немає. Я вважаю, що кожна дитина є індивідуальною й до неї потрібний індивідуальний підхід. Звісно ж, у рамках загальних програм розвитку її психіки.

Мені здається, що зараз є дві такі глобальні проблеми у вихованні дітей: або гіперопіка, або відсутність уваги. Як знайти ту золоту середину?

Перше, що потрібно зрозуміти, — перестати думати, що все вирішується дуже просто. Що можна схуднути, нічого для цього не роблячи. Це нісенітниця. І люди, які в це вірять, потім, на жаль, будуть розплачуватися за свою недалекоглядність. Те ж саме з вихованням дітей. Не треба шукати чарівних пігулок. Виховання дитини — це робота, яку потрібно постійно виконувати.

Поради із виховання дітей Ви почали публікувати і в інстраграмі, що спонукало до такого кроку?

Популяризація близьких мені ідей, якими я б хотів поділитися з іншими. Оскільки інстаграм є достатньо популярною платформою, то чому б ні?

А чи застосовуєте якісь свої методики у вихованні власного сина?

А ви взагалі як гадаєте, що все це я просто так експериментую? (сміється). Звісно, я ділюсь тільки тим, що мені близьке. Не все я випробовував, адже деяких ситуацій у житті моєї дитини просто не виникало. Я ж не буду йому навмисне створювати зайві труднощі. Але те, що я кажу, — це те, у що я вірю, те, що вважаю правильним, і якщо це доречно, то, звичайно, ці принципи використовую у вихованні власної дитини.

Дмитре, серед великої кількості різноманітних телевізійних проектів із Вашою участю, «Один за всіх», мабуть, був найцікавішим. Там траплялося всяке й герої приходили, вибачте за слово, часом не зовсім адекватні. Як вдавалося тримати себе в руках?

А чому ви вважаєте, що їхня поведінка є неадекватною? Ось дивіться: вовк, який розтерзав ягня, повів себе неадекватно чи згідно зі своєю природою? Те ж і з людьми. Вони поводяться так, як їх виховали. Так, як вони звикли жити. І малоймовірно, що коли б у них була можливість змінити своє життя в кращу сторону, вони б від неї відмовилися. Тому я не сприймав їх як неадекватних. За винятком хіба що якихось окремих ситуацій. У будь-якої поведінки є свій мотив. І він, як правило, для людини є позитивним. Вміння розуміти, чому людина так себе поводить, дозволяє більш виважено ставитися до ситуації.

Під час зйомок цього проекту емоції в залі зашкалювали, та все-таки Вам вдавалося гасити ці конфлікти. Як у критичних ситуаціях зберігати тверезий розум, не піддаватися загальному настрою?

Це просто беззмістовно. Мабуть, тому. От ви будете сміятися з одного й того ж анекдоту, який я буду вам розповідати 5-й раз поспіль? Уже ні. Але ви чомусь психуєте, злитесь і плачете через якусь ситуацію, яку згадуєте вп’яте, правда ж? Це говорить про емоційну незрілість. Про неспроможність контролювати свої емоції, про нерозуміння того, як ці емоції влаштовані.

Вас дуже часто можна було побачити на екрані в тандемі з Наталією Холоденко. Вам працювалося комфортно в дуеті чи навпаки?

Так, цілком. Різні погляди на ситуацію нам не заважали.

Те, що Ви пішли із ТБ на піку своєї кар’єри, породило чимало чуток, бо ніхто не розумів чому…

А я не завершив телевізійну кар’єру. Просто закінчився контракт і все. За плітки та галюцинації інших я відповідати не можу. Бо насправді все дуже прозаїчно. І якщо буде інший вигідний контракт, я погоджуся знову.

Здебільшого психологи обирають собі якусь одну нішу для роботи — чи це дитяча психологія, чи сімейні пари… У Вас насправді було дуже багато різносторонніх проектів — і «Кохана, ми вбиваємо дітей», й «Один за всіх», і «Врятуйте нашу сім’ю». Що, власне, найцікавіше саме Вам?

Мені цікаво те, що є в моєму житті. Мені цікаві міжособистісні стосунки, мені цікаве виховання дітей, мені цікавий особистісний ріст. У мене є ще цілий набір курсів, присвячених особистісному зростанню, становленню особистості, незалежно від статі. Я не обираю нішу. Я займаюся тим, що мені цікаво.

Дмитре, про Вашу кар’єру можна знайти багато інформації, а ось про особисте — навпаки, суцільна таємниця. Ні про стосунки, ні про захоплення, хобі… Чому?

Так, немає. А навіщо все це? Якщо людям цікаво — я не проти, хай цікавляться. Але я дуже чітко розділяю своє професійне й особисте життя. Це дві абсолютно різні сфери і я вважаю недоречним та неправильним їх змішувати.

 

Розмовляла Наталія ЛОЗОВИК

Share.

Leave A Reply