Молодий, амбітний та самобутній. Він не так давно увірвався у світ українського шоубізу, але вже встиг завоювати серця тисяч прихильників. Спочатку полонив яскравим виступом на одному із найрейтинговіших талант-шоу країни, потім гідно заявив про себе на нацвідборі Євробачення, а цього року взагалі зупинився за крок до його фіналу. І хоча його часто називають «нішевим виконавцем», переконує – це радше комплімент. Про те, чому обрав саме фольктроніку, чи штурмуватиме знову конкурсну сцену на EVROVISION, та яким його бачать рідні в ексклюзивному інтерв’ю розповідає співак та автор пісень Андрій ХАЙАТ.
– Андрію, хоч ти ще молодий виконавець, але позаду уже два відбори на “Євробачення” – чому вирішив вдруге знову йти на конкурс – це було бажання довести щось собі, чи Україні?
– Насправді я вважаю стартом своєї кар’єри перший виступ на «Голосі країни». З того моменту пройшло трохи більше року. А прийшов вдруге на нацвідбір, бо мене кликали люди повернутися. У 2019 році я отримав неймовірну підтримку від глядачів, тому вирішив, що мені треба до них прислухатися. Зізнаюсь, що над цим кроком я думав декілька місяців. Адже завжди повертатися важче, ніж приходити вперше. Є певний рівень, нижче якого ти не маєш права бути.
– Цього разу ти зупинився за крок до фіналу – будеш і далі штурмувати конкурс, чи попереду все такі нові горизонти?
– Повернутися і стати другим у фіналі, коли тогоріч навіть до нього не потрапив… хіба це не круто? Я задоволений результатом на повну. Щодо Євробачення – наразі двері зачинені, оскільки у такому форматі я вже брати участі не хочу.
– Якщо вже говоримо про музику, то що взагалі грає у твоєму плейлисті?
– Приблизно щомісяця це різні пісні. Наприклад, зараз я активно слухаю «Жалі» від Джамали та Альони Альони, пісню Chains On You, яку виконує Athena Manoukian, вона мала представляти Вірменію на Євробаченні-2020. ROSALÍA – A Palé, часто в навушниках звучить Black Atlass.
– У своїх інтерв’ю ти частенько говориш, що головне у музиці це зміст – про що ж музика KHAYAT?
– Я це називаю музичним реалізмом. По факту це просто теми, які близькі кожному з нас. Переживання, емоції, розриви, кохання. Набір слів – це точно не про мене, я так не вмію писати.
– Поєднання фольку та сучасних мотивів – чому саме таке звучання обрав?
– У дитинстві фольк дуже повпливав на мої музичні смаки. Я бував у бабусі на Кубані, там велика українська діаспора, і вони часто брали мене з собою на вечори, люди просто збиралися та співали українські пісні. Тому я дуже хотів додати цієї нотки у свою творчість.
– Фольктроніка – це не для всіх? Чи все таки поняття “нішевий артист” це не про тебе?
– Доволі часто цей вислів вживають, говорячи про мене. Насправді я більше вважаю це за комплімент. Фольктроніка – не для всіх, як і усі інші музичні жанри. Проте свого слухача вона має і весь час аудиторія збільшується.
– Торік вийшов перший альбом – чи все із задуманого вдалося? Яким він видався для тебе?
– KHMIL – це прямий показник того, як я відчував музику тоді. Я розумію, що якби я робив альбом зараз, то все б звучало трохи інакше. Альбом продемонстрував мої можливості та допоміг зібрати певну аудиторію. У будь-якому випадку, я пишаюся цією роботою.
– Як змінилося життя із виходом на велику сцену? Є вже прояви “зіркової хвороби”, чи це не про тебе?
– Я став більш рішучим, з’явилися нотки зухвалості. Зіркової хвороби немає, бо я ще не до кінця усвідомив, що прийшла популярність. Мабуть через те, що всередині я не змінився і моє коло спілкування залишилося тим самим.
– У тебе доволі сміливі і провокативні образи – хто займається стилем?
– А де ж там провокація? Поки ми нічого такого не готували, але то поки (сміється) Повністю образами займаюсь я.
– Ти сам стиліст – яким побачив світ шоу-бізу з цього ракурсу?
– Я побачив, як насправді створюється інтертеймент. Це все круто на екрані, але ніхто не знає, що за кадром. Не все так гарно, не все зручно, не все так яскраво. Це була певна моральна підготовка до того, що чекає мене попереду. Бо вже тоді я хотів бути на сцені. І мені було цікаво як це все працює зсередини.
– Образ на сцені це одне, а повсякденний – зовсім інше – як одягаєшся у звичному житті? Є якійсь поряди для модників?
– Зараз мій повсякденний образ – худі, джинси, біла футболка та кросівки. Раніше я міг халат одягнути і на прогулянку, бо ще не був артистом і мені хотілося десь свої навички стиліста продемонструвати. А тепер я всі цікаві образи залишаю виключно для сцени. Взагалі для мене поняття «мода» не існує. Мода кожного з нас – це внутрішній стан, як ми відчуваємо стиль. Ось це мабуть основна порада.
– Чим відрізняється KHAYAT на сцені, та Андрій Хайат, яким його бачать рідні та друзі?
– Сценічний образ він все-таки більш виважений, в міру емоційний. Хоча сцена – доволі інтимна штука для мене, бо я по факту ділюся з незнайомцями своєю історією. З рідними та друзями у мене посмішка не сходить з обличчя. Мабуть я вас трохи здивую, але я ще той веселун.
– Півтора року на сцені – це лише початок зіркового шляху, яким бачиш свій проект років так за 5-10?
– Бачу себе популярним музикантом та співаком. Також планую реалізуватися як автор пісень та співпрацювати з іншими артистами.
Розмовляла Наталія ЛОЗОВИК