На роботі чи в побуті, у стосунках чи в питаннях власної зовнішності — у всіх життєвих ситуаціях ми стикаємося з перфекціонізмом. Прагнення до досконалості, бажання завжди викладатись на повну, робити все якнайкраще, наскільки це можливо. Бути ідеальною мамою, дружиною, спеціалістом. На перший погляд, у цьому немає нічого негативного. Однак перфекціонізм — це палиця на два кінці. З одного боку, він може мотивувати нас досягати вищих цілей, докладати максимум зусиль і прагнути до максимуму в усьому, що ми робимо. З другого боку, у своїй надмірній формі може перетворитися на справжнього тирана, який тримає нас у полоні страху, тривоги та невпевненості.
