Завжди відверта і така різна вона вірить: випадковостей у світі немає і все приходить у свій час. Не любить одноманітності й обожнює творчі, й не тільки, експерименти. І щоразу тішить своїх прихильників не лише новими піснями, але й талантами. Про те, чи змінила б щось у своєму минулому, чим вразила її робота на театральній сцені та про свою внутрішню силу розповідає українська співачка ZLATA OGNEVICH у новому номері Like.
Цей творчий рік Ви розпочали з виходу мініальбому «Віддаю». Чим він особливий для вас?
Це перший альбом, який я зробила разом із Сергієм Рановим та Євгеном Тріпловим. Дуже крутий творчий тандем і, сподіваюся, що це тільки початок нашої співпраці. Кожна фраза, кожна пісня тут про мене, мій творчий і життєвий шлях. Мої пошуки, падіння, злети, перемоги й навіть про реаліті «Холостячка». Робота над цим альбомом йшла дуже легко, бо у ньому я розповідаю чесно про своє життя. Мені особисто легше так працювати над піснями, розповідати саме свої історії крізь призму музики, аніж придумувати спеціально те, чого не було. Тоді це відгукується слухачам. І дуже знаково, що я випустила альбом саме у свій день народження. Бо це день, коли починається новий період у житті людини. Я вірю в знаки долі.
Тобто така відвертість не випадкова?
Для мене як для артиста завжди важлива відвертість зі своїм слухачем. На концертах я є тією, ким я є. Це не образ. Я хочу бути на сцені такою, як у житті — вогненною, щирою, драматичною, словом, різною. У соцмережах, сторіс, інтервʼю, у піснях та всюди — це моя особистість, а не придумана якимось продюсером. І мені дуже приємно отримувати в «дірект» багато повідомлень, зокрема від жінок, що я їх надихаю, комусь – даю надію, комусь — показую, що можна після різних непростих обставин у житті все одно підійматися, усміхатися, йти далі та перемагати, ставити собі цілі й досягати їх.
Разом з цим відбулася і премʼєра кліпу «Все не випадково», який наповнили ексклюзивними кадрами з дитинства. Що хотіли підкреслити цим?
Обожнюю ці кадри з моєї хроніки в кліпі. І знаєте, я навіть забула, якою я була маленькою. Почала згадувати, дивлячись на ці кадри, який великий і непростий шлях я пройшла, щоби стати тією творчою особистістю, якою я є зараз. Була ностальгія в мене за минулим, але я вам скажу, що ніколи не хотіла б повернутися в минуле і щось там виправити. Вірю, що все, що зі мною сталося, — не випадкове: ситуації, зустрічі – все це зробило мене тією, ким я є сьогодні, і я цим пишаюся.
Тому хотіла підкреслити цими кадрами те, що навіть якщо вам здається, що ви дуже сильно зараз страждаєте і життя несправедливе до вас, то все це для того, щоб зробити вас сильним, надати досвіду, а комусь, можливо, — мотивації не падати духом, йти далі.
Здивували прихильників Ви й кардинальними змінами в зовнішності. З чим повʼязане таке перевтілення?
Мені просто захотілося змін. А що обирає жінка, коли хоче змін? – Або новий колір, або зачіску. З іншим кольором я вже колись ходила, була блондинкою, це був цікавий досвід, але я точно знаю, що до нього повертатися не буду. А от теперішня зачіска, це каре, мені настільки подобається, що, думаю, це надовго. Хоч загалом я дуже люблю експерименти, пошуки, не можу сидіти на одному місці. І тому постійно у своєму професійному житті розвиваюсь, шукаю щось новеньке. І оці зміни в зачісці теж повʼязані з творчістю. Та й, зрештою, було б дуже дивно, якби з роками я була однаковою. Мені дуже і дуже подобається досліджувати свої різні сторони.
