“Перший код” – це фільм-дослідження десятиліть українського ІТ-фронту, який захищав стратегічні для України ресурси та влаштовував атаки на російські сайти не тільки в період воєнного сьогодення, але й в далекі дев’яності.
В Україні відновили зйомки найочікуванішого документального фільму про IT-технології «Перший код». Стрічка розповідає історію розвитку ІТ в Україні від зародження до сучасності. Для цього знімальна команда вже поспілкувалася з засновниками компаній EPAM Ukraine, 3DLOOK, ELEKS, Looksery, Techiia holding, Sigma Software Group, SoftServe, НІКС, Uklon, Infopulse Ukraine, а також з представниками Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, Міністерства цифрової трансформації. Щоб записати спогади представників ІТ-компаній, що стояли біля витоків українського ІТ, а також розповіді українських стартапів, які прославилися на весь світ, знімальна група об’їздила всю Україну, а також побувала в Лос-Анджелесі.
Зйомки були непрості, адже в умовах блекауту, робота над картиною може завершитися в будь-який момент. Аби команда працювала без збоїв, технічний персонал возив з собою потужні генератори.
Креативна продюсерка фільму Любов Мочалова розповідає, що періодично вимикались пристрої та несподівано підіймався потужний вітер, який заважав знімальній групі.
“Знімаючи в умовах блекауту, команда завжди має план Б. Ми возимо з собою потужні генератори на усі локації. Але в крематорії постійно ставались дивні речі. Думаємо, що просто не задобрили місцевих духів. Якщо без жартів, зйомка там далась складніше, ніж в інших місцях. Вимикались пристрої, виходила з ладу техніка. Наприклад, на початку знімальної зміни накрилась диммашина, хоча її тестили перед цим кілька разів. І таким самим містичним чином вона запрацювала під кінець. Зовсім неочікувано вийшов з ладу потужний освітлювальний прилад – скайпанель. А враховуючи те, що ми знімали, коли стемніло – довелось лагодити її й взагалі перебувати на майданчику в суцільній темряві. Ми прислухались до усіх звуків, деколи було таки моторошно. А коли записували останню підводку головного героя – здійнявся надзвичайно сильний вітер, який довелось перечекати, аби не було перешкод по звуку. Ми ледь вклались до комендантської години», – ділиться Мочалова.
Сам майданчик було облаштовано зверху над печами крематорія, де посередині була велика прірва. Її декоратори закрили спеціальною конструкцією. Саме там посередині стояв за задумом режисера автор дослідження Владислав Савченко. Він виступає в картині розповідачем історії, спілкується з героями. Йому треба було ходити дуже обережно по тих дошках, аби не провалитись.
Бюджет стрічки 150 000 доларів. Роботу над стрічкою планують завершити до кінця 2022 року та почати переговори про розміщення її на платформах Netflix, Amazon, Apple TV.
Сам майданчик було облаштовано зверху над печами крематорія, де посередині була велика прірва. Її декоратори закрили спеціальною конструкцією. Саме там посередині стояв за задумом режисера автор дослідження Владислав Савченко. Він виступає в картині розповідачем історії, спілкується з героями. Йому треба було ходити дуже обережно по тих дошках, аби не провалитись.
Бюджет стрічки 150 000 доларів. Роботу над стрічкою планують завершити до кінця 2022 року та почати переговори про розміщення її на платформах Netflix, Amazon, Apple TV.
